10 принципів у підході до протидії булінгу в школі

Ви можете обирати які хочете методики, але якщо вашою метою є викорінення булінгу в школі, рекомендуємо скористатися 10 принципами впровадження, запропонованими АВА.

Отже, 10 ключових принципів у боротьбі з булінгом

  1. Повага. Всі люди, задіяні у навчальному процесі, є рольовими моделями для дітей щодо прийняття чи неприйняття інших (інакших). Поведінка людей, задіяних у навчальний процес, їхні слова та реакції, слугують прикладом для дітей, тож треба постійно тримати у фокусі власну поведінку, мову та реакції.
  2. Ніякої дискримінаційної мови. Дискримінаційна мова це дуже серйозно, оскільки саме вона формує упереджене ставлення до людей, що відрізняються від більшості, і її потрібно викорінити. Сюди входить не лише вживання слів «цигани», «хачі», «інваліди», «аутисти», а й жарти і об’єктивуючі чи дискримінуючі висловлювання про жінок, будь-яких національностей, віросповідань.
  3. Святкуймо різноманітність. Інакшість учнів та всього персоналу має позитивно підкреслюватися і відзначатися по всій школі. Наприклад: «Як цікаво, сьогодні Артем прийшов у рожевих штанях, це ж писк моди! А у Матвія синє волосся, яке цікаве самовираження!»
  4. Слухаймо усіх. Думки батьків, персоналу, дітей, опікунів мають бути почуті у розробці стратегії з протидії булінгу. Учні говоритимуть про свої проблеми з булінгом, якщо будуть певні, що: їх почують, їм повірять, школа справиться. Якщо відмахуватися від пропозицій учнів щодо булінгу, з часом вони просто перестануть розповідати про свої проблеми.
  5. Включаймо усіх! Усі діти, незважаючи на відмінності чи особливості, мають бути включені в усі шкільні активності. Тобто: неправильно, якщо Михайлика не беруть у спортивну команду, бо він рухається повільніше за інших через свої особливості. Правильно: ми проведемо такі активності, де Михайлик зможе взяти участь.
  6. Обізнаність. Усі шкільні працівники (педагогічний та непедагогічний персонал), діти, батьки мають бути обізнані із тим, чим є булінг і чим він не є.  

Нижче ми подаємо дуже просту схемку для розрізнення булінгу і звичайних “потасовок” та “непорозумінь”.


На картинці: різниця між звичайним з’ясуванням стосунків між учнями та булінгом.

Якщо стався випадок булінгу, як має чинити школа?

7. Миттєва реакція. На булінг має бути невідкладна реакція, при чому діти повинні бути долучені до прийняття рішень щодо того, якою ця реакція має бути.

8. Довіра. Всі, хто говорять про булінг (батьки чи діти), мають бути прийняті максимально серйозно.

9. Розуміння, як повідомити. Усі учасники навчального процесу мають чітко розуміти, кому і як повідомляти про булінг.

10. Чітка політика щодо булінгу. Включеність у розробку. Стати частиною культури школи.

Принципи у впровадженні політик з протидії булінгу в школі:

1. Спирання на лідерів. Лідери мають бути задіяні у поширенні інформації про політики і самі ставати рольовими моделями.

2. Навчання і тренінги. Навчання вчителів, дітей, батьків щодо того, що робити з булінгом. Глибинне розуміння політик і методів реагування.

3. Співпраця, сумісне творення. Не чекайте, що вам «спустять» методичку. Найкраще для кожної школи – прийняти свою політику, пропрацювавши її з усіма вчителями та непедагогічними працівниками, вивчивши передумови та методики протидії.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *