fbpx

ШКОЛА БЕЗ ЦЬКУВАНЬ

Особливі освітні потреби і булінг: огляд досвіду інших країн

Особливі освітні потреби і булінг: огляд досвіду інших країн

Авторка: Тамара Береговська

Що таке особливі освітні потреби?

У дитини є особливі освітні потреби, скорочено – ООП, якщо вона має проблеми з навчанням або втрачає інтерес та увагу до нього. Такі проблеми ускладнюють процес засвоєння матеріалу і дітям важче дається школа, ніж більшості дітей їхнього віку. Коло проблем може бути пов’язане як з самим процесом навчання, так і з комунікацією або поведінкою.

До особливих освітніх потреб включають труднощі в навчанні (наприклад дислексія), розлади спілкування, емоційні та поведінкові розлади (такі як синдром дефіциту уваги з гіперактивностю), розлади аутистичного спектру та багато іншого. 

За кордоном учні з ООП користуються додатковими освітніми послугами: різні підходи до викладання, використання спеціальних технологій, адаптований до їхніх потреб навчальний простір.
Наприклад, діти з ГРДУ (гіперактивний розлад з дефіцитом уваги) мають більше часу на виконання контрольних і тестів, можуть мати окремі табелі оцінок, де фіксуються їхні досягнення. Наприклад, виставляються бали за досягнення: “не заважав іншим”, “все записував”, “був включений на уроці”.
Деякі діти з особливими освітніми потребами навчаються з тьютором. Тьютор надає індивідуальний супровід, якого дитина потребує під час навчального процесу. У залежності від країни та навчального закладу послуги тьюторів забезпечує держава, школа або самі батьки.

Звертати увагу на особливі освітні потреби починають і Україні. В багатьох приватних та державних школах створюють інклюзивні класи, які дають можливість різним дітям отримати доступ до освіти. Міністерство освіти і науки дало методичні рекомендації для навчання дітей з особливими освітніми потребами, які мають почати працювати вже у 2019\2020 навчальному році. У документі є рекомендації щодо організації інклюзивного навчання та створення інклюзивного середовища в освітніх установах.

Загалом навчання дітей з ООП – це практика навчання таким чином, щоби воно враховувало індивідуальні відмінності та потреби кожного учня/учениці. В ідеалі цей процес передбачає індивідуально сплановану та систематично відстежувану організацію навчального процесу. Під конкретні потреби адаптують обладнання та матеріали, що допомагає дітям з особливими освітніми потребами досягти високого рівня самозарадності та успіху в школі. Такі досягнення можуть бути недоступними, якщо студент отримав лише типову шкільну освіту.

Діти з ООП і булінг: факти і специфіка 

Булінг, українською – цькування, – це використання сили, примусу чи погроз для домінування особи або групи осіб над іншим. Характерною ознакою булінгу є те, що це не одноразовий акт насилля, а повторювана та навіть звична поведінка. Іншою умовою, що відрізняє булінг від конфлікту є дисбаланс фізичної чи соціальної сили. 

Типова жертва булінгу не має розвинених соціальних навичок, а тому відчуває труднощі у вирішенні соціальних проблем. Наприклад, дитина може походити із неблагополучного сімейного середовища, від чого стає ізольована однолітками. Також діти з інвалідністю або розладами розвитку часто мають проблеми з булінгом у їхній бік. 

Дані досліджень, які проводили з 1980х до теперішнього часу підтверджують, що діти з ООП та / або інвалідністю мають значно більше шансів зазнати цькування, ніж інші їхні однолітки. Різні дослідники говорять, що булінгу зазнавали:

  • 83% дітей з труднощами в навчанні.
  • 70% дітей з розладами аутистичного спектру в поєднанні з іншими характеристиками (наприклад з обсесивно-компульсивним розладом).
  • 39% дітей із мовленнєвими труднощами.
  • 30% дітей з труднощами читання.

Деякі дослідники стверджують, що ці проблеми поглиблюються, коли діти переходять у середню та старшу школу. Булінг є найбільш розповсюдженим у віці з 11 до 13 років, а знущання та ізоляція погіршуються у міру дорослішання дітей. Дітей з труднощами в навчанні сприймають як не дуже самозарадних, внаслідок чого ними частіше нехтують та відкидають із кола спілкування.

Булінг – це не лише фізичні знущання, але і психологічний тиск та образи. Через проблеми із комунікативними навичками деяким дітям з особливими освітніми потребами може бути складно не лише реагувати на булінг у свою сторону, але і вчасно виявити його.

Історії з життя – як булять дітей з особливими освітніми потребами

Британське видання Daily Mail написало про Емілі Перрі, дівчину з підвищеною тривожністю, яка втекла з випускного через буллінг. Однокласники дівчини вилили на неї цілий глечик соку. 

Через тривожний розлад дівчина не хотіла йти на власний випускний, проте після вмовлянь батьків вона погодилась. За дві години після початку свята дівчина подзвонила мамі в сльозах і попросила скоріше її забрати з вечірки. Ця подія стала фінальною точкою знущань, які Емілі переживала протягом навчання у школі. 

The Guardian написали про 10-річного хлопчика з особливими освітніми потребами, якого змусили написати на плакаті всі причини, через які його не люблять в класі. Такий “метод протидії булінгу” обрав вчитель, проте сам став частиною процесу цькування дитини. Дитина, про яку йдеться має розлад аутистичного спектру, а також синдром дефіциту уваги з гіперактивністю. 

На плакаті хлопчик написав, що йому потрібно «припинити кричати», «перестати всіх дратувати» та «бути щасливим, а не сумним», якщо він хоче мати кращі стосунки з однолітками. Такий метод протидії булігу не мав шансів бути ефективним, а лише звинуватив саму жертву у цькуваннях.

Подібні приклади кілька разів на рік з’являються в іноземних та українських медіа. Булити дитину в цих історіях можуть як окремі однолітки, так і ціла група. Часто напряму травлять дітей і вчителі та адміністрація школи.  Ще частіше своїми діями або бездіяльністю вчителі сприяють булінгу. 

До таких ситуацій призводять нерозуміння потреб дитини, байдужість до них та загальна неосвіченість щодо булінгу дітей з особливими освітніми потребами у школі. 

Міжнародний досвід протидії булінгу дітей з ООП

Не існує країни, де булінг загалом та булінг дітей з особливими освітніми потребами подолали на 100%. Тим не менш, уряди та громадські організації в окремих країнах сприяють тому, щоби булінгу дітей з ООП ставало менше.

Ірландія

При Міністерстві освіті Ірландії створено окремий орган – Національну раду зі спеціальної освіти, яка працює над дослідженням питання булінгу дітей з особливими освітніми потребами та надає конкретні рекомендації з протидії йому. Платформа для інклюзивної освіти – це ірландський загальношкільний підхід для підтримки включення дітей з ООП в навчальний процес. Серед тем, які охоплює платформа – лідерство, комунікація, навчання та підходи до дітей з різними потребами.

В Ірландії вважають директора школи ключовою особою у процесі включення всіх дітей до освітнього процесу. В ірландських школах є приклади створення інклюзивних навчальних середовищ, які зменшують знущання над дітьми з особливими освітніми потребами. 

У цих школах встановлюють та підтримують інклюзивні процеси, вирішують потреби дітей із різноманітними емоційними, психічними або поведінковими потребами.  Ірландські школи залучають до роботи вчителів з необхідними навичками, а також підвищують кваліфікації педагогів і навчають їх працювати з дітьми з ООП.

США

Для протидії булінгу в США створили ресурс www.stopbullying.gov. Підхід до протидії булінгу щодо дітей з ООП в США відрізняється від Ірландського тим, що більше уваги приділяють важливості розвитку теплих стосунків між однолітками. Американський підхід не відкидає важливості створення умов для інклюзивної освіти директором школи та вчителями, але наголошує, що позитивні зміни не відбуваються без налагодження стосунків у класі.

Щоби допомогти запобігти знущанню та мати позитивні результати для всіх учнів пропонують використовувати командний підхід, сприяти взаємодії з однолітками та допомагати учням розвивати співпереживання. 

Учнів шкіл залучають до розробки активностей, в яких кожен може відігравати певну роль. Також одноліткам надають інформацію про види підтримки дітей з ООП, щоби вони могли краще розуміти потреби один одного. 

Нідерланди

У Нідерландах діти потрапляють в школу чи не найраніше у світі. Нідерландська дитина йде в школу у віці 4 років і проходить процес адаптації протягом двох років, коли вона вчиться в тому самому класі. В одному класі можуть бути діти від 4 до 6 років. 

Нідерландські вчителі дуже суворо стежать за будь-якими проявами булінгу. Кожна дитина в Нідерландах знає певні фрази, які варто використовувати, коли хтось поводиться з нею так, як їй не подобається. У таких випадках дитина виставляє руку і каже: «Niet doen. Ik find it niet leuk », що означає: «Стоп, не роби цього, мені це неприємно». Якщо після цієї фрази хтось продовжує вести себе неприйнятно по відношенню до інших, в школах передбачені наслідки: дитина п’ять хвилин сидить на стільчику запасних і ні з ким не спілкується.

В Нідерландській системі освіти застосовують випереджальний підхід, який сприяє тому, щоби булінг не з’являвся взгалі. Ще з молодших класів вони приділяють багато уваги груповим іграм та розумінню одне одного, виділяють окремий час на так звані “ігрові побачення”,  де діти можуть якісно провести час разом. 

Вчителі окремо дбають про прийняття дітей з особливими освітніми потребами. Перед тим, як дитина потрапить у клас її майбутніх однокласників протягом кількох днів або тижнів готують до появи нового члена колектива. Вчителі обговорюють з дітьми різноманіття людей та конкретні особливі освітні потреби, які має новий учень. Завданням вчителя є підготувати однокласників та адаптувати дитину з ООП до навчання так само, як і всіх інших.

Поради: як запобігти булінгу дітей з ООП

Національна організація з інвалідності Ірландії у своєму звіті зібрала кілька конкретних порад по запобіганню булінгу дітей з особливими освітніми потребами в навчальних закладах. Ось прості кроки, які можна виконати і в українських умовах:

  • Зрозуміти, що школа – це місце, де, в першу чергу,  всі вчителі та діти щасливі, почуваються в безпеці і кожна людина може розвиватися соціально, емоційно та академічно.
  • Розробити стандарти поведінки та ставлення одне до одного: діти та вчителі мають точно розуміти чому варто та не варто поводитися певним чином.
  • Спілкуватися позитивно, оскільки це сприяє приємній атмосфері і навчанню. Теплі та прихильні стосунки між вчителями та дітьми – один з найпотужніших інструментів для запобігання булінгу дітей з ООП.
  • За можливості використовувати шкільну програму, наприклад історію та літературу, щоби розкривати ідеї поваги до різноманітних людей та показувати конкретні історичні приклади того, до чого призводило негативне сприйняття людьми одне одного.
  • Звернути особливу увагу на навчальне та ігрове середовище: воно має підходити для дітей різного віку та з відмінними освітніми потребами. Буде чудово, якщо у кожній школі створять “безпечне місце” – кімнату або простір, де дитина перебуватиме в комфорті, незалежно від зовнішніх обставин.